Наша хата не с краю

Від щирого серця дякую за теплу зустріч у рідному Львові, дякую за сотні щирих очей і за Вашу довіру. Скільки житиму, стільки буду боротись за нашу Батьківщину, за її єдність, за майбутнє для наших дітей, за наш спільний дім — Україну.

Дякую кожній людині, яка молиться за простого солдата, що воює на сході України. Без Вашої підтримки і віри нічого б не було. Ми кожного дня платимо велику ціну за нашу незалежність і єдність. Ми часто сумніваємось і думаємо про те, що буде далі, але продовжуємо наполегливо боротись, бо ми нація, яку ніхто ніколи не поставить на коліна.

Парсюк - Мы победим!

Ця війна змінила нас. Вона навчила нас любити і поважати один одного. Ми нарешті зламали стереотип «Моя хата з краю»і усвідомили, що наша держава — це наш спільний дім і від нас залежить, чи будемо ми жити в ньому в мирі та достатку. Не маємо права здаватись і зупинятись на півшляху. Так, дуже важко жити з усіма жахіттями, які робляться на сході, важко відвойовувати у ворога наші рідні землі, важко чекати на повернення бійців з передової, але треба йти далі. Ніхто, крім нас не зможе цього зробити. Ніхто, крім нас не захистить нашу Богом дану землю.

В Іловайську ми пройшли крізь пекло, яке планувалось спеціально, щоб нас знищити, але ми вистояли, ми не впали. Ми втратили кращих серед кращих, але ці втрати мають зробити нас ще сильнішими і спонукати до ще більшої боротьби, щоб жодне життя не було втрачене дарма, щоб жодна жертва не була марною. Ми переможемо, бо за нашими спинами молитви і віра наших матерів. Ми переможемо, бо над нашими головами душі загиблих героїв. Ми переможемо, бо в наших серцях Бог і Украіна, бо ми не загарбники, ми боронимо рідну землю. Наша боротьба священна.

Дякую Усім!

Запись опубликована в рубрике Восток Украины, События в Украине с метками , , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий