Местный Сайт Интересные Новости с планеты Земля

11Окт/140

Зенитно-ракетной батарее нужна помощь

Друзі, потрібна допомога підрозділу, який несе бойове чергування неподалік від Донецького аеропорту!
Власне, це мій підрозділ. Зенітно-ракетна батарея із військової частини в Гончарівському. Це бійці ППО не лише з «калашами», а й із тими самими крутими «Тунгусками» - зенітними самохідними установками, що смалять і по повітряних, і по наземних цілях.

Тунгуска зенитка

Хлопці переважно з Чернігівської області. Мобілізовані переважно ще в березні. У них немає «своїх» волонтерів, і вони дуже заздрять «коломойському» батальйону «Дніпро», який стоїть поруч і купається в снарязі та іншій гуманітарній допомозі, як сир у маслі. Ще й отримує суттєво більшу зарплату.

Я був замполітом у зрабатр до серпня, коли мене за станом здоров’я як обмежено придатного перевели служити в Київський військкомат.
Поки ми стояли на блокпостах на кордоні, моя сім’я й мої друзі допомагали батареї по мірі можливостей – привезли генератор, возили харчі, різні побутові штуки. Більше нікого ні про ще не просили.

І от у вересні моїх зенітників перевели під Донецьк.
У тому, що сепари досі не можуть узяти аеропорт, є й заслуга зрабатр із Гончарівського.
Хлопці молодці, тримаються, але є в них кілька невеликих прохань.

1. Один тепловізор на всю батарею. Середньої якості – гривень так за 53 000.
Із ним виживати простіше. Без нього вночі на посту не видно ні чорта, ні сепара.
2. Термобілизна.

Насувається зима. Як зимувати на передовій – хлопці не уявляють. Вітер уже зараз валить намети, буржуйки не рятують. А що в стєпі донєцкой буде при -10?
Тож хлопці просять по комплекту термобілизни й термошкарпеток на брата. 43 комплекти.
Ще хлопці мріють про термобалаклави й кевларові шоломи, бо Міноборони може запропонувати максимум вушанки зі штучної «чебурашки», у яких не розкладаються «вуха», і старі радянські каски типу «консервна банка», які ні від чого не рятують. Але то вже якщо зовсім пощастить.

Тож давайте зберемо кошти хоча б на тепловізор і термобілизну для зенітників Гончарівського!
Картка Приватбанку: 5457 0822 3122 6585, Лиховій Дмитро Вікторович.
Під мою відповідальність.
Потрібно зібрати приблизно 90 000 грн. Власне, це з кожного мого ФБ-френда по сотні. Або по 50, якщо додати старих добрих ЖЖ-френдів ))
Я розумію, що з грошима туго, волонтери вже задовбали своїми проханнями. Але хлопці із «непопулярного» у волонтерів підрозділу ходять під смертю й замерзають. І їм тягнути цю лямку за вас – бо четвертої хвилі мобілізації до весни, напевно, не буде.
Тож прохання про допомогу і РЕПОСТ!
(на фото – одна з «тунгусок» нашої зрабатр)

Продолжение ещё интересней )

Люди, ви прекрасні. Я навіть і не сподівався, що через ФБ так запросто зможу зібрати необхідну суму на тепловізор для своєї зенітної ракетно-артилерійської батареї. Від часу публікації поста із проханням допомогти чернігівським хлопцям під Донецьком минуло лише 10 годин, а на рахунку вже 117 тисяч... 117 500... о, вже 118 860... 118 960... 120... 122 798... 124... Дзеленькання смсок не змовкає. Це і тепловізор, і ще багато корисних речей. Про кевларові шоломи, дощовики, термобілизну і т.п. начебто домовлено паралельно - навіть без урахування отриманих коштів. А вони все йдуть.

Oleksandr Piddubnyy назвав це "посткапіталістичною економікою співучасті". Що ж, якщо так - у нас дуже людяна економіка і світле майбутнє. Ми переможемо, тепер я точно це знаю.

Спасибі за перекази всім-всім - і за значний почин Ігореві, і Сашкові, Толіку за рекордні 20 тисяч, і ще сотням знайомих і зовсім незнайомих людей. І за вестерн юніони, які ще в дорозі ))

У рубриці "до сліз" - багато пунктів. А найбільш розчулює дочка Бориса, яка збирала гроші на велосипед, їй його купили й так, а заощаджені кошти вона переслала для солдатів, щоб вони не замерзли зимою. Малюнок ми чекаємо й передамо за адресою!!!
Люди, досить слати на мою картку! Оскільки потрібна сума і перелік потреб уже закриті - "здача" буде переказуватися на великі волонтерські контори та нашим друзям, які так само збирають кошти для своїх підрозділів. Тобто можна спрямовувати гроші їм напряму. В Україні велика армія з великими потребами, в Україні багато хороших волонтерів. У першу чергу раджу George Tuka і його команду.

А моє завдання надалі - купити, що треба, за оптимальними цінами (консультації вітаються), і зробити так, щоб тепловізор та інші корисні речі дійшли хлопцям прямо в руки. Бо хто крав соляру в попередні місяці, до АТО, - ми знаємо.

І ще. Усе, що я хотів, - допомогти своєму підрозділу. У міру можливостей і потреб допомагатиму йому надалі. Я не можу займатися широкою волонтерською діяльністю, бо шість днів на тиждень із 7.30 до вечора маю бути на службі у військкоматі, куди я відряджений із Гончарівського. У КМВК своє коло обов'язків, розпорядок дня й дисципліна.

Дехто з волонтерів побачили в мені конкурента (!), який "піариться" на темі Донецького аеропорту. Бог їм суддя. Піар - це, мабуть, все-таки трохи про інших людей. Наприклад, про кандидатів у депутати абощо... Я хочу дембеля, спокою, затишку, смерті російських окупантів і Х*ла, само собою... Але я з найпершого дня мобілізації переживаю за простих хлопців із своєї батареї, які живуть здебільшого в селах, залишили там жінок, дітей і господарство, які слабо представлені у фейсбуках, зовсім не мають знайомих депутатів і вважають далеко не найгіршою зарплату 2000 грн.

P.S. У пості не було написано, що мій підрозділ - це "кіборги з аеропорту". Вони просто несуть бойове чергування у тому районі (база - Мар'їнка), куди запросто долітає москальський "град". Іноді розкидані на десятки км "тунгуска" від "тунгуски". Стоять, мобілізовані вже сьомий місяць. Від снігу весни до снігу осені. Хай їм буде хоч трохи тепліше й безпечніше.

Пополнение приватбанк

P.S. Я с каждым днём всё больше люблю ЭТУ Украину и ЭТИХ Украинцев )))

Комментарии (0) Пинги (0)

Пока нет комментариев.


Leave a comment

Нет обратных ссылок на эту запись.