Махінації з лічильниками: як працює комунальний лохотрон

Україну охопив обліковий ажіотаж: усіх зобов’язали повіряти лічильники. Звиклі до дармових грошей бюрократи всіляко намагаються завадити охочим до економії українцям платити менше. І платник послуг лишається один на один із монополістами з обленерго.

water meters

water meters

Українців зобов’язали укладати угоди безпосередньо з компаніями-постачальниками послуг – водоканалами і теплокомуненерго. Що монополісти прописують у документах – люди й гадки не мають. Звичайному громадянину в юридичній казуїстиці та незнайомих термінах не розібратись. Та це лише верхівка айсберга поневірянь. До підписання договору кожен має перевірити, чи справний його лічильник — у свій час і за свої кревні. І байдуже, що за законом – це клопіт самого постачальника. Людей уміло розводять на гроші, а тим розумникам, які посилаються на закон і відмовляються платити, нараховують космічні суми — така собі помста за норовливість.

— Людей кинули сам на сам з великим монстром-монополістом, у якого сотні юристів, економістів, і наші прозорі, самі чесні і гуманні суди, — обурюється директор Інституту міста Олександра Сергієнко. Підписання договорів та повірка лічильників – справжнє випробування на витривалість. В тісних коридорах ЖЕКів величезні черги рухаються вкрай повільно, в кабінетах здебільшого працює один працівник, та й то не весь день. Тож більшості охочих економити доводиться вставати зрання і нидіти в черзі не один раз. — Люди, не знають, що підписують, яку відповідальність вони будуть нести, а яку — компанія-постачальник, — розповідає аналітик Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.

— Повна відсутність відповідальності постачальника послуг. І відповідальність лише споживача. Якщо ви там щось невчасно сплатили, ви маєте сплатити пеню чи штраф. А якщо щось вам не надав постачальник послуг – ну не надав, і все.

У легендарному кабінеті №4 міського водоканалу в Сумах аби не стояти в черзі можна скористатися новітньою послугою – скринькою для заяв. Правда цілісність вашого документа ніхто не гарантує, а поки ви рік чекатимете на прихід комунальника, постачальник увімкне свій лічильник – зі стелі рахуватиме вам космічні кубометри, за які вам доведеться платити цілком земні гроші.

З кабінету №4 нерідко направляють у кабінет навпроти — у приватну компанію. Там усе простіше: працівники самі приходять, самі перевіряють, за гроші. І лічильник поміняти можуть — лише плати. Однак і тут своя черга – на місяць-два. А тим часом водоканал рахуватиме за своїми нормами. У приміщенні водоканалу приватна компанія розмістилася не так давно – після приходу нового директора. Співпрацю налагодили швидко. Сумчани приходять до комунального підприємства, записуються на повірку. Водоканал одразу передає інформацію приватній компанії, а звідти вже дзвонять і пропонують свої послуги. За місяць приватник-липучка перевіряє до 5 тисяч лічильників. Вартість повірки одного – 80 гривень. З кожного водоканалу віддає дві з половиною гривні – так би мовити, за просування сервісу в маси. Вигідно всім, окрім споживачів, бо платять за безкоштовну послугу. І закон тут – просто мертва норма.

— Я з вами згоден повністю: і стаття 28 закону про метрологію і метрологічну діяльність, і 630-ті правила — все це правильно. Ми з цим згодні, але це все відноситься до виконавця послуг, — намагається виправдатися директор КП «Міськводоканал» міста Суми Анатолій Сагач. — Нацкомісія в тариф ціну повірки лічильників не включила. І нас зробили виробником послуг. Воду підняли, до врізу в будинок подали – на цьому наші відносини закінчилися. Виходить, Нацкомісія може забути і не визначити постачальника послуги, водоканали й теплокомуненерго можуть обходити закон, а споживач не заплатити права не має. І змінювати систему не зацікавлена жодна з ланок. Немає лічильника – самі побіжите його встановлювати, коли побачите суму в платіжці. На вас спишуть усе – крадіжки, втрати в мережі, прориви труб, несправні крани. Лічильник є – примусять пройти повірку.

Зняти пломбу, демонтувати прилад, відвезти і привезти його на перевірку, знову встановити і опломбувати. На це йдуть місяці. Швидко та безболісно все «порішати» готові компанії, до яких відправляють самі працівники комунальних підприємств. Зрозуміло, послуга не дармова. Можна й не повіряти і чекати, доки компанія виконає букву закону. Та поки справність приладу не доведете — за комуналку доведеться віддавати астрономічні суми. Такий от комунальний лохотрон, де за все і зажди платить споживач.

Уляна Дрючкова, «Дістало!»
Джерело: fakty.ictv.ua

Запись опубликована в рубрике События в Украине с метками , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий